Будова, властивості та особливості волосся людини

З чого складається волосся

Волосся є складною кератиновою структурою, у якій поєднуються білки, вода, ліпіди, пігменти та мікроелементи. Волосина формується під час кератинізації: клітини у зоні матриксу діляться, просуваються догори, наповнюються кератином, втрачають ядро й перетворюються на ороговілу тканину. Коли волосся виходить над поверхню шкіри, це вже нежива частина, тому змінити його можна лише зовнішнім доглядом.

Кератин — 78–90%

Кератин є основою каркаса волосся. Він відповідає за міцність, пружність, опір тертю та здатність утримувати форму. Важливу роль відіграє цистеїн: сірковмісні зв’язки між амінокислотами підтримують щільність і механічну стабільність волокон.

Вода — 10–15%

Вода підтримує еластичність і м’якість. Коли її бракує, волосся швидше електризується, стає жорстким, тьмяним і гірше розчісується.

Ліпіди — 2–6%

Ліпіди утворюють природний захисний шар волосся, зменшують пересихання та тертя після миття або укладання. Частина ліпідів продукується сальними залозами, інша частина ковалентно зв’язана зі структурою полотна. Якщо ці внутрішні ліпіди втрачаються після освітлення чи агресивних процедур, організм не відновлює їх самостійно; дефіцит можна лише тимчасово компенсувати косметичними засобами.

Пігменти — 1–3%

Основний пігмент — меланін. Саме він визначає натуральний колір волосся, а його кількість і розподіл формують відтінок від світлого до дуже темного.

Мікроелементи і додаткові речовини

До складу волосся входять мінерали, амінокислоти, невелика кількість вуглеводів і слідові вітаміни. Вони беруть участь у стабілізації білкових зв’язків та загальному стані полотна.

Будова волосся: корінь волосся, стрижень, волосяний фолікул

Волосяна цибулина

Цибулина — нижня розширена ділянка фолікула, де зосереджені матрикс, меланоцити й активні клітини. Тут починається формування волосся, тому стан цієї зони впливає на щільність і рівномірність майбутньої довжини.

Матрикс

Матрикс — зона інтенсивного поділу клітин. Вони поступово диференціюються у головні елементи: кортекс, кутикулу та медулу, після чого ущільнюються й набувають остаточної форми. На цьому етапі закладається базова структура нового волосся.

Дермальний сосочок

Дермальний сосочок містить капіляри, нервові закінчення та сигнальні речовини. Через нього до цибулини надходять кисень, амінокислоти й мікроелементи. Якщо живлення порушується, нове волосся може ставати тоншим і слабшим.

Кореневі оболонки

Зовнішня та внутрішня оболонки підтримують напрямок виходу волосини, допомагають їй рухатися каналом і захищають ділянку, де формується кутикула. Внутрішня оболонка поступово руйнується біля сальної залози, щоб волосся могло вільно виходити назовні.

Зона стовбурових клітин Bulge

Зона Bulge зберігає резерв стовбурових клітин, які запускають новий цикл росту волосся. Вона вразлива до рубцювання: якщо тканини пошкоджуються глибоко і надовго, відновлення волосся може бути обмеженим.

Стрижень

Стрижень — видима частина волосся, сформована з ороговілих клітин. Він не має власного обміну речовин, тому не може «загоюватися» зсередини. У міру просування догори волокно ущільнюється, а поверхня стрижня стає більш стійкою до зовнішнього впливу.

Медула

Медула розташована в центрі. Вона складається з частково ороговілих елементів і повітряних проміжків, тому може впливати на теплопровідність волосся. У пушковому волоссі вона часто відсутня, а на кінчиках довгого волосся поступово зникає.

Кортекс

Кортекс є основним функціональним шаром стрижня. Він забезпечує міцність, еластичність, здатність витримувати натяг і реакцію на фарбування. Саме в кортексі містяться пігментні гранули, тому зміна кольору пов’язана з процесами в цьому шарі. Стан кортексу впливає на ламкість і загальну витривалість волосся.

Кутикула

Кутикула — зовнішній захисний шар, який складається із шарів кератинових лусочок. Коли вони щільно прилягають, поверхня стрижня гладка, краще відбиває світло і повільніше втрачає вологу. Якщо захист порушений, волосся стає шорстким, тьмяним, швидше плутається і гірше реагує на звичний догляд.

У пористого, хвилястого або кучерявого волосся захисні пластинки частіше прилягають нерівномірно. Через це волосся активніше втрачає воду і потребує м’якого очищення, кондиціонера, незмивних засобів та захисту від ультрафіолетового випромінювання.

Від чого залежить колір

Колір волосся — одна з найпомітніших генетично обумовлених рис людини. Він формується ще на стадії росту волосини всередині фолікула і залежить від діяльності особливих клітин — меланоцитів, розташованих у волосяній цибулині. Саме вони синтезують і передають у кортикальні клітини стрижня пігментні гранули — меланін, який і визначає колір.

Існує два основних типи меланіну. Еумеланін відповідає за темну палітру: від глибокого каштанового до насиченого чорного. Феомеланін надає волоссю теплих відтінків — рудого, мідного та золотистого. Натуральний колір кожної людини є результатом унікального співвідношення цих двох пігментів, їхньої кількості та характеру розподілу всередині волосини.

Цікаво, що насиченість кольору впливає і на блиск волосся. Чим вищий вміст темного еумеланіну, тим менше світла відбиває поверхня волосини — тому глибоко чорне волосся виглядає менш виблискуючим порівняно зі світло-каштановим або русявим. Блиск формується на рівні кутикули, однак пігментація кортексу безпосередньо впливає на те, як світло взаємодіє зі стрижнем.

З віком активність меланоцитів поступово знижується: вони виробляють дедалі менше пігменту, а згодом повністю припиняють роботу. Волосина, що росте без меланіну, стає прозорою — і саме це на тлі решти волосся сприймається як сиве або срібляcте. Повне посивіння означає, що меланоцити фолікула більше не функціонують.

На інтенсивність пігментації також впливають зовнішні та внутрішні чинники: хронічний стрес може прискорити депігментацію, дефіцит певних мікроелементів — зокрема міді, вітамінів групи В та заліза — здатний послабити синтез меланіну. Тривале перебування на сонці поступово руйнує пігмент уже у сформованому стрижні, через що волосся природно освітлюється на кінчиках.

Типи та структура волосся людини

Коли говорять про структуру волосся, часто мають на увазі діаметр стрижня і щільність волосини. Саме ці параметри визначають, як волосся переносить фарбування, освітлення, термічне укладання та механічне тертя. Розрізняють три основні типи: тонке, середнє та товсте волосся.

Товсте волосся має щільний корковий шар і більше захисних пластинок, тому краще витримує зовнішній вплив. Водночас таке волосся повільніше освітлюється і може потребувати тривалішої витримки професійних формул.

Середнє волосся найчастіше добре реагує на стандартні протоколи фарбування та догляду. Воно утримує колір без різких змін і зазвичай не потребує надмірно інтенсивних засобів.

Тонке волосся легше змінює форму й відтінок, проте швидше пошкоджується від перегріву, тертя та агресивних складів. Для такого волосся краще обирати делікатні формули, помірну температуру фена і засоби, які не обтяжують довжину.

Тип за діаметром закладений генетично, але на різних ділянках голови він може відрізнятися. Біля скронь волосся часто тонше, ніж у тім’яній або потиличній зоні. Це варто враховувати під час фарбування, стрижки й домашнього догляду.

Фази життя волосся

Анаген

Анаген — етап активного формування. У цей період матрикс працює найінтенсивніше, синтезується кератин, а волосся поступово подовжується. Саме тривалість анагену визначає, якої максимальної довжини може досягти волосся.

Катаген

Катаген триває недовго: активність волосяного фолікула знижується, поділ клітин зупиняється, живлення слабшає. Це природний перехід до спокою.

Телоген

У телогені старе волокно ще утримується в каналі, але вже не подовжується. Нижче може формуватися нове волосся, яке згодом виштовхне попереднє.

Екзоген

Екзоген — момент відділення старого волокна (випадіння волосся). Добова втрата частини волосся вважається нормальною, якщо немає різкого зменшення густоти, залисин або тривалого посиленого випадіння.

Що може порушувати цикл

• Скорочення анагену робить волосся тоншим і не дає йому відрости до звичної межі. Таке буває при стресі, дефіцитах, гормональних змінах або андрогенетичній алопеції.
• Передчасний перехід у телоген спричиняє телогенове випадіння. Його можуть запускати пологи, наркоз, різке схуднення, висока температура, нестача поживних речовин або сильне емоційне навантаження.
• Мініатюризація характерна для андрогенетичної алопеції. Фолікул поступово зменшується, кожне нове волосся стає тоншим, а з часом фолікули можуть втрачати здатність формувати повноцінне полотно.
• Кожна ділянка працює не синхронно, тому волосся не випадає одночасно. Саме це відрізняє людський цикл від сезонного линяння у тварин.

Діагностика та відстеження стану волосся

Генетичні фактори. Спадковість є основним визначальним фактором того, яким буде волосся від народження. Тип волосся (пряме, хвилясте, кучеряве), товщина, міцність, густота та природний колір закладені на генетичному рівні. Генетика також визначає кількість волосяних фолікулів, темпи росту і здатність волосся до регенерації.

Вік. Зі збільшенням віку волосяні фолікули поступово зменшуються в розмірі, що робить волосся тонким, ламким та більш чутливим до пошкоджень. Відбувається зниження активності меланоцитів, через що волосся поступово втрачає пігмент і сивіє. Це природний процес, пов’язаний зі зменшенням вироблення меланіну.

Гормональні зміни. Гормони мають безпосередній вплив на цикл росту волосся. Під час вагітності волосся часто стає густішим та міцнішим, адже гормони продовжують фазу анагену (росту). Після пологів рівень гормонів змінюється, і це може викликати тимчасове випадіння. У період менопаузи волосся також стає тоншим через зниження рівня естрогенів. Прийом гормональних препаратів або ендокринні порушення можуть змінювати структуру волосся, його густоту та колір.

Харчування. Стан волосся безпосередньо залежить від того, чи отримує організм достатньо білків, амінокислот, вітамінів і мікроелементів. Нестача заліза, цинку, біотину, вітамінів групи В, омега-жирних кислот може спровокувати випадання, тьмяність та ламкість волосся. Оскільки волосина на 78–90% складається з білка, його нестача миттєво позначається на її міцності та рості.

Стиль життя. Хронічний стрес, недосипання, куріння, алкоголь, постійні дієти, стрибки ваги, а також неправильний або агресивний догляд з часом руйнують захисний шар волосини. Це призводить до сухості, втрати блиску, ламкості, посічених кінчиків та уповільнення росту. 

Ознаками дефіциту ліпідів у структурі волосся можуть бути:

• підвищена пухнастість і пористість волосся незалежно від рівня вологості повітря;
• втрата природного блиску, поява тьмяного або «матового» вигляду;
• сухість, жорсткість і відчуття шорсткості на дотик;
• ускладнене розчісування та схильність до сплутування;
• підвищена електризація волосся.

Про дефіцит протеїнів та амінокислот можуть свідчити такі ознаки:

• волосся надмірно розтягується у вологому стані та втрачає пружність;
• погано тримає форму, здається м’яким, ослабленим або «ватним»;
• швидко ламається після освітлення, фарбування або кислотних процедур;
• погано тримає колір після фарбування;
• негативно реагує на додаткове зволоження, особливо за високого ступеня пошкодження структури.

Догляд та відновлення

Оскільки волосяного стержня неможливо відновити зсередини, догляд має дві задачі: зменшити подальше пошкодження і тимчасово згладити поверхню стрижня. Для цього потрібні м’яке очищення, кондиціонер після кожного миття, маски за потреби та термозахист перед феном, праскою або плойкою.

Кондиціонери допомагають ущільнити поверхню волосся, полегшити розчісування і зменшити тертя. Протеїни частково заповнюють пошкоджені ділянки, ліпіди повертають гнучкість, а зволожувальні компоненти допомагають утримувати воду.

Термічний вплив варто контролювати: не сушити волосся надто гарячим повітрям, не затискати одну ділянку праскою кілька разів поспіль і наносити захисний засіб перед укладанням. Навіть коли волосся відростає лише на 3 мм, якість нового полотна залежить від стану шкіри голови, харчування та загального режиму.

Для щоденного догляду важливо працювати з волоссям обережно: не розтирати рушником, не розчісувати різкими рухами мокрі пасма, захищати кінчики від пересихання та своєчасно оновлювати зріз.